-
1 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
2 действительный размер
спра́вжній ро́змір, спра́вжнійді́йсний ро́змірРусско-украинский политехнический словарь > действительный размер
-
3 долевой
техн.подо́вжній, поздо́вжній -
4 квазиистинный
астр. квазиспра́вжній, квазі-спра́вжній -
5 продольная вытяжка
подо́вжнє витяга́ння, поздо́вжнє витяга́нняРусско-украинский политехнический словарь > продольная вытяжка
-
6 продольная запись
подо́вжній за́пис, поздо́вжній за́писРусско-украинский политехнический словарь > продольная запись
-
7 продольная защита
подо́вжній за́хист, поздо́вжній за́хистРусско-украинский политехнический словарь > продольная защита
-
8 продольная обточка
подо́вжнє обто́чування, поздо́вжнє обто́чуванняРусско-украинский политехнический словарь > продольная обточка
-
9 продольная прокатка
подо́вжнє вальцюва́ння, поздо́вжнє вальцюва́нняРусско-украинский политехнический словарь > продольная прокатка
-
10 продольная разрезка
подо́вжнє розрі́зування, поздо́вжнє розрі́зуванняРусско-украинский политехнический словарь > продольная разрезка
-
11 продольная распиловка
подо́вжнє розпи́лювання, поздо́вжнє розпи́люванняРусско-украинский политехнический словарь > продольная распиловка
-
12 продольная сварка
подо́вжнє зва́рювання, поздо́вжнє зва́рюванняРусско-украинский политехнический словарь > продольная сварка
-
13 продольная составляющая
подо́вжній складни́к, поздо́вжній складни́кРусско-украинский политехнический словарь > продольная составляющая
-
14 продольная шпала
подо́вжній зле́жень, поздо́вжній зле́женьРусско-украинский политехнический словарь > продольная шпала
-
15 продольное растяжение
подо́вжній ро́зтяг, поздо́вжній ро́зтягРусско-украинский политехнический словарь > продольное растяжение
-
16 продольное сечение
подо́вжній пере́різ, поздо́вжній пере́різРусско-украинский политехнический словарь > продольное сечение
-
17 продольное сжатие
подо́вжній стиск, поздо́вжній стискРусско-украинский политехнический словарь > продольное сжатие
-
18 продольное строгание
подо́вжнє струга́ння гемблюва́ння, поздо́вжнє струга́ння гемблюва́нняРусско-украинский политехнический словарь > продольное строгание
-
19 продольное увеличение
подо́вжнє збі́льшення, поздо́вжнє збі́льшенняРусско-украинский политехнический словарь > продольное увеличение
-
20 продольные колебания
подо́вжні колива́ння, поздо́вжні колива́нняРусско-украинский политехнический словарь > продольные колебания
См. также в других словарях:
несправжній — я, є. Підроблений, штучний, фальшивий. || Не такий, яким повинен бути; який не відповідає справжньому. •• Неспра/вжні дротя/ники назва шкідливих личинок жуків з родин пилкоїдових і чорнотілкових. Неспра/вжній сугло/б те саме, що псевдоартро/з.… … Український тлумачний словник
квазі... — 1) Перша частина складних слів, що значенням відповідає прикметникам неспра/вжній, уя/вний, напр.: квазівчений, квазіспеціаліст і т. ін. 2) Вказує на відношення до квазарів, напр.: квазізірка, квазівипромінення, квазіоптика … Український тлумачний словник
кровохаркання — я, с. Виділення крові з мокротинням під час кашлю (частіше за туберкульозу легень і горла). •• Неспра/вжнє кровоха/ркання відкашлювання крові, яка виділяється не із дихальних шляхів … Український тлумачний словник
мастоїдит — у, ч. Запалення соскоподібного відростка, його кісткових комірок, а інколи і кортикального шару. •• Неспра/вжній мастоїди/т запалення м яких тканин у ділянці соскоподібного відростка … Український тлумачний словник
тюлень — ня, ч. 1) Ссавець ряду ластоногих, що живе в морях і деяких озерах; має велике промислове значення. Вухаті тюлені. •• Спра/вжні тюле/ні тюлені, в яких немає зовнішньої вушної раковини і задні ласти яких не можуть підтримувати тіло на твердій… … Український тлумачний словник
горизонтально-повздовжній — прикметник … Орфографічний словник української мови
несправжній — прикметник … Орфографічний словник української мови
повздовжній — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
подовжній — прикметник … Орфографічний словник української мови
поздовжній — прикметник … Орфографічний словник української мови
поперечно-поздовжній — прикметник … Орфографічний словник української мови